Январь24
Вірш про справжнє лице мого живота!)))
Мій живот – це патріот,
а не просто якийсь жмот.
Любить їсти лиш свинину,
Ковбасу, яловичИну…
Від морквини він болить,
від бананів він «шумить»,
голосно сопе на сир,
ананаси не кумир!
Ось такий живіт я маю
і від цього не страждаю,
бо свинина – це добро!!!
Їжте дітки сало з перцем
хай зовуть вас «ненажерцем»!!!!
Январь22
Ми завжди з дітьми на тренуванні маємо 15-20 хв для читання Слова Божого. Минулого понеділка тема була на текст Євангелія від Луки 13 з 6 по 9 вірш:
И сказал сию притчу: некто имел в винограднике своем посаженную смоковницу, и пришел искать плода на ней, и не нашел; и сказал виноградарю: вот, я третий год прихожу искать плода на этой смоковнице и не нахожу; сруби ее: на что она и землю занимает?
Но он сказал ему в ответ: господин! оставь ее и на этот год, пока я окопаю ее и обложу навозом, —
не принесет ли плода; если же нет, то в следующий год срубишь ее.
Январь16
Ох і важкий сьогодні видався день! Вчора мав необережність побігати в футбол на тренуванні. Поле було жахливим, холодно, та ще й з малими грати… Одним словом, ноги сьогодні гудуть. Ледве хожу.
Але не дивлячись на втому і величезне бажання виспатись, поїхав я сьогодні на турнір в Зорю, зі своєю командою ‘96 року. Турнір організовувала партія «Фіалка» (ніколи не чув про таку до турніра) і ФК «Зоря». В загальному було представлено 4 команди: Надія, Оржів, Зоря і Клевань. Кожна команда зіграла по 3 гри і за результами, по кількості балів, було визначено переможця, 2-ге та 3-те місце. Читать запись полностью »
Январь15
Думав написати одразу по приїзду, але як завжди знайшлися інші заняття. Сьогодні ж рано прокинувся, є натхнення можна і пригадати все по порядочку.
На нашу річницю вирішив зробити Ані подарунок: поїздку на двох у Вінницю!))) Сказав батькам про мій приїзд, щоб вони готувалися. Домовився щоб Аня жила на офісі ОМ, хоча мій тато… Читать запись полностью »
Январь15
Заголовок аж ніяк не розрахований, щоб образити великого шахиста. Просто за час мого перебування в Вінниці трапилась одна значнюща для мене подію світового масштабу!
З самого дитинства я полюбляв грати з батьком в шахи. Десь до 8 років я вигравав, а потім чомусь перестав. Причин, як я думав, було декілька. Або я розслабився, або тато перестав піддаватися. Як виявилося згодом, правдива була остання: тато перестав піддаватися!
Як я не старався, скільки не думав, як не напрягав свою сіру речовину – ніяк не міг виграти. Вже й до хитрощів вдавався: Читать запись полностью »